Захист прав русинôв в Україні, вызнання їх прав и свобод, отримав новый контекст и выйшôв на новый уровень після публікації результатôв обшуку* Службôв Безпекы Україны из дня 14-го децембра 2022-го року, в рамках котрых были конфісковані и артефакты русинськой культуры.
Межи нима были русиньскы спҍванкы, часописы и русинська національна символіка – флаґ и гімн Русинів, котры были неоправдано означені, як “доказы диверсії, спрямовані проти територіальной цілосности Україны…
*(Обшук Ужгородського собору проводився серед ишных також и в тых приміщеннях, де розміщені русинська теле-радіо студія Rusyn.eu, архів сайта “Русинська Бібліотека – rusyns-library.org”, русинськый «Інститут Історії и Філології», и «Закарпатськоє подкарпато-русинськоє товариство имени Кирила та Мефодія».
На своє звернення щодо невизнаня Русинів в Україні і порушення їх прав, Світовий Конгрес Русинів, щойно отримав відповідь від Європейської Ради, а саме, від керівника відділу з питань України, Європейської служби зовнішньої діяльності ЄС Петри Гомбалової, завізовану головою Головою Європейської Ради Шарлем Мішелем, а також з ОБСЄ від Верховного Комісара по Справам Національних меншин.
Вымогы Русинôв, щодо вызнання русинôв в Україні окремôв національністьôв, котрі были озвучені представниками СКР, перед Венеціанськôв Комісійôв суть сисі:
Первоє: вызнати Карпатьскых Русинôв, як окремый народ и автохтонну національну меншину на Україні, та признати за ними вшиткы права в згодҍ з межинародныма договорами, котрі Україна подписала.
Другоє: дати в слҍдуючому Переписови жителюв на Україні можливость ідентифіковатися як карпатьскый Русин в офіціальных формулярах.
Третьоє: записати карпатськых Русиніôв до списка корҍнных народôв Україны.
Четвертоє: исповнити, из стороны Україны, обовязкы, котрі выходять из Договора про Захист національных меншин.
Пятоє: одмҍнити «План-Заходів щодо вирішення проблеми Українців-Русинôв” принятый 7-го октовбра 1996-го рока, котрый, по словам, председы СКР Стефана Лявинця загрожує не лем Русинам в Україні, але й в іншых країнах, де русины жиють.
Дале, за публікаційôв портала Lem.FM :
Світовый конґрес Русинôв (СКР) підтримує намагання Україны про євроінтеґрацію, но єдночасно звертає увагу на проблему невызнання Русинôв в Україні и порушення їх прав.
В тÿй справі звертаться Світовый Русинськый Конґрес до європейскых орґанізацій и інституцій, жебы права Русинôв были забезпечені и Києвом, и жебы тото было выповнено єще подчас процеса інтеґрації.
Як інформовав председа СКР Штефан Лявинець под час засҍданія Світовой Рады Русинôв у четверь 6-го юлія 2023-го року, в тых днях прийшли дальші одповҍді на письма, котрі были из боку Конґресу Русинôв загнаны. Конкретно од высокого комісара ОБСЄ про національні меншины, из Брусселя.
Перед венеціанськôв комісійов
Як сьме вже скоріше інформовали, представителі Світового Конґреса Русинôв на чолі з председом конґреса Стефаном Лявинцьом дискутовали в априлю того рока з представителями Венеційской комісії, котра в тôм часі аналізовала Закон Україны “Про національні меншины.”
Он-лайн стріча проходила на рекомендацію предсидателькы Європейської Комісії Урсулы фон дер Леєн, котра зреаґовала на письмо председы СКР з децембра 2022-го року, якоє было загнано тогдышньому председови влады Словацькой републікы Едуардови Геґерови, а до відома президентці СР Зузані Чапутовій и шефці Європской Комісії.
Русины выступили перед Комісійôв из пятьма головныма пожадавками.
Первоє: вызнати Карпатьскых Русинôв, як окремый народ и автохтонну національну меншину на Україні, та признати за ними вшиткы права в згодҍ з межинародныма договорами, котрі Україна подписала.
Другоє: дати в слҍдуючому Переписови жителюв на Україні можливôсть ідентифіковатися як карпатьскый Русин в офіціальных формулярах.
Третьоє: записати Карпатськых Русинôв до списка корҍнных народôв Україны.
Четвертоє: исповнити-выконати, из стороны Україны, обовязкы, котрі выходять из Договора “Про Захист національных меншин”.
Пятоє: одмҍнити «План-Заходів щодо вирішення проблеми Українців-Русинôв” принятый 7-го октовбра 1996-го рока, котрый, по словам, председы СКР Стефана Лявинця загрожує не лем Русинам в Україні, але й в іншых країнах, де русины жиють.
Представителі Венеційской комісії по діскусії з представителями Русинів констатовали, же не суть компетентны рішати проблемы, котры Русины оголосили на стрічі. Членове комісії рекомендовали представителям Русинôв, жебы звернулися зо своїма проблемами до Рады Європы.
Но председа Світового Конґресу Русинôв контактовав и дальші Європейськы орґанізації в справі рҍшенія русинськой проблемы на Україні.
Письмо од высокого комісаря ОБСЕ
В другÿй половинҍ юнія прийшла одповҍдь од высокого комісара Орґанізації про безпечность и співпрацу в Європі про народностны меншыны Каірата Абдрахманова.
В одповҍді комісара пишеся, же його уряд співпрацює з українськыма орґанами, што до посилення леґіслатівных и інституціональных рамок в области прав національных меншин, и подкреслює, же вопрос народностных-національных прав є єдным из ключовых.
Комісар пише, же з интересом прочитав інформації, котры находили ся в письмі од Світового Конґресу Русинôв, и хоче дальше продовжовати в діалоґу на тоту тему. Сам запропоновав можливôсть, жебы представителі СКР стрітилися из його тімом, котрый го дальше буде інформовати о цілій справі.
Одповҍдь прийшла из Брусселя
На кôнцю юнія прийшла одповҍдь із Брусселя, конкретно из Директоріату про Западну Європу и центральну Азію, од головы Українськой дивізії Петры Ґомбалової. Тоту одповҍдь завірив голова Європейської Рады Шарль Мишель.
Як пише Ґомбалова, права членôв народностных меншын суть централныма и фундаменталныма цҍнностями Європской Унії, и суть частьôв Копенгаґенськых критерій, котры треба выповнити, жебы країна могла вступити до Європскої Унії.
„Береме до вҍдома вашы занепокоєння,“ пишеся в одповҍді з тым, же Бруссель буде далше позорно слідовати діалоґ з представителями народностных меншын на Україні і вшытко, што є повязане з односнов леґіслатівов.
Так само подля писма будуть в Брусселю дальше дозерати на імплементацію українськых законів, котры односять ся ид правам народностных меншын, як и на законны правила на містному и реґіональному уровни.
Справа рушать допереду
Русинська справа так по роках стаґнації, віриме, рушать допереду. Нарозділ од Києва европскы інституції не іґнорують жаданя Русинôв о їх вызнаня на Україні.
Як вповҍв сам председа Світового Конґресу Русинів, теперь дÿстали сьме конкретны одповҍді и конкретні контакты, до котрых можеме дальше звертатися в справҍ рішенія той проблемы. Штефан Лявинець хоче о далшых поступах информовати почас засіданя Світового Конґресу Русинôв, котрый одбуде ся тот рік в авґусті в Новÿм Саді, в Сербії.
Так само хоче председа приготовити пункт резолуції, котрый ся буде дотуляти найновішых выслідкôв нашых намагань, а приготовитися на дальшы поступы и єднанія з представителями Європейськых інституцій и орґанізацій.
