Недавно мы мали предачу на тему: Кулько вже Хартій має приняти ЄС- Європейська унія, обы власти Украйины стали за 30 років уважати права русинôв Закарпаття? /2020/12/31/ch-77-skilki-vzhe-musit-yevropa-ponaprinimati-xartij-oby-v-ukra%d1%97ni-xot-yednu-iz-nix-vikonuvali/
Мы майже то предвиділи, чим закончиться в ЄС бабина казка про права нацменшин.
И вот, важна новость: Європейська комісія зашмарила из своєго стола «ініціативу гражданôв Minority SafePack», котра собрала понад мілійон підписôв, и йсе є смутным образом лиця Унії такой з дакулько причин.
А пункты критикы то можуться в людей выробити такі, котрі сам Бруссель критикує.
Минувшу пятницю Європейська комісія вырішила, же дальшоє расширеніє європейськой леґіслатівы в области охраны прав народностных и языковых меншин (нацменшин) не є потребным. Комісія у своюм рішенію подкреслює, же большинство тренованій (веце пожадавок) уж межи тым было сповненых. Ініціатива Мinority SafePack хотіла, жебы дакотры елементы охранных прав меншин стали частьôв права Євросоюза-Европськой Унії.
Пак, можеме вповісти, же дакотры пожадавкы ініціативы сповнены в рамках держав ЄС-Унії суть, но ціла історія подписовой акції и юй закінченя мече плану-злу тінь на весь європеськый клуб.
Была то довга історія. Подписы ся зачали збирати єще у 2013-ім році и збиралися до року 2018. Требало вызберати мінімално мілійон підписôв із сімох держав Унії. Накониць было схваленых веце як 1,1 міліона підписôв із 11 держав.
Но Європейська комісія хотіла пристановити-стопнути цілу справу уж на зачатку з тым, же то не належить до єї компетенції. Орґанізаторы таке рішеніє напали на Общому суді Європейськой Унії, де їх подтримала Мадярщина. Тота держава буде грати свою роль и дале. Комісію йзясь подтримала Румунія, котра ся довгодобо боронить будь якым розшированієм меншиновых прав. Комедійну роль втогды мала и Словакія, котра ся придала к Румунії, и то в часі, коли Міністерство справедливости мала меншинова партія Most-Híd. Словакія наконець свою підпору комісії одозвала-стягла.
По цілій тій страстній (крестнôй) дорозі сися ініціатива Minority SafePack достала до Європейського парламента, котрый го великôв векшинôв депутатôв (534 за, 67 проти і 103 ся стримало) в децембрі 2020-го року схвалив. Но и так ся то ціле заново достало перед Європейську комісію, котра напоперек собраным подписам, напоперек рішенію суда, напоперек голосованю депутатôв повіла цілій ініціатіві – ніт.
Лорант Вінце, євродепутат за румунськых Мадярів и председа Федеральной унії європейськых народностных меншин (FUEN), котра за ініціативôв стояла, рішенія комісії назвав обманом. А йшôв єще дале, повів, же є то демократичный дефіцит Унії.
І хто ся єще озвав? Озвали ся представителі членськых держав? Озвали ся вызначні політикы? Ніт. Вшыткі суть тихо. Аж на єден выняток.
Тым вынятком є міністер заграничных діл Мадярщины Петер Сіярто. Тот ся в понедільок в Гаазі пустив критику до Унії, кедь повів, же Бруссель перед меншинами бухнув дверями, же Унію не інтересують корінны народы Європы, же є то ганьба, што зробила Європейська комісія з ініціативôв и негативноє рішеніє, або же для Брусселя суть важнішима нелеґальні міґранты, чим корінні народы європейського сообщества.
Пока ся на цілу проблему посмотриме ближе, пак мусиме видіти, же хто на тім може програти, – се є Бруссель.
На первоє, є довгов тенденційов, же гражданы Унії, а не мале число, мають чутя, же в Брусселю о нас вырішують урядникы, никым невыбраны через выборы, котрі суть одторгнуті од реальности. Кедь комісія, значить точно тоты критиковані урядникы, напаред саботують ініціативу, а пак и напоперек голосованю европарламенту зроблять по своїм, пак лем подпорують такі погляды людей конкретныма кроками.