Ч.4. МОРФОЛОГІЯ

Часть IV. МОРФОЛОҐІЯ русинського языка.

 

Морфолоґія – раздҍл ґраматикы, якый изýчаєт будову слôв, их ґраматичні ознакы и способы словозміны. Є дві части морфологіи: словотворéніє (йсе про складові елементы слова) и змҍна слов (йсе про законы твóреня разных форм слова без зміны лексичного значеня).

Части рéчи – йсе такый лексико-ґраматичный розряд слôв, якый ся одрізняє од другого розряда сво́им значенієм, присущым єму ґраматичныма категоріями, основныма синтаксичныма функціями и способами словотвóреня.

До основных (повнозначных) частéй речи однóсиме такі, котрі можут змінёвати свою фôрму, исповнюют функцію членôв изреченія, и отповідают на даякоє звіданя: назывник (существительноє), прилагательноє, Мҍстоименіє), числитель, глагол, наречіє;

До неосновных (неповнозначных) отнóсиме: предлог, союз, частиця и возглас.

 

  1. Словообразованіє афіксальноє

1.1. Ко́рҍнь слова.

Слова, які ся змінюють, мають незмінну часть, яку называєме оснóвôв слова, и змінну, − яку называєме флексійôв: фурик, фурик-а, фурик-ом; читав-ый, читав-а, не-читав-ый.

Обща часть родинськых слôв є кôрінь. Сисю общу часть родинськых слôв и называєме кôріньом: на-парад-ити-ся, парад-а, парад-н-ый, парад-н-иц-я; палин-очк-а, палин-ч-ан-ый. Тота часть слова, яка стойить перед кôрінём, – префікс. Тота часть основы, яка слідує за кôрінём, – суфікс. Основа складена из префікса, кôріня и суфікса, а слово − из основы и флексії. Префікс, кôрінь, суфікс, флексія –морфемы, складені части слова.

1.2. Префіксы русинського языка

Префіксом (од латинського слова praefixum, котроє образовалося од prae – спереду и fixus – прикріплéный) называться тота частиця основы, котра стойить перед кôрінём: по–божный, роз-колотый, по-ледиця.

Русинськый язык богатый на префіксы. Префіксы придають слову смысловый одтінок и несуть на себі одповідну смыслову нагрузку.

1.2.1. Прості префіксы:

 у– продуктивный тип приставкы, указує на завершеность дійства: (русс-вы, укр-ви): ýціритися, ýзвідати, ýбрати, удобрúти, ýлляти, удóлинок, удýмованя, улáжованя, упóминок, ýбити, ýгладити, ýгнати, ýшкрептатии, ýйняти, уразúти, ýфîвкати, ýламати, унормовáти, ýдумати, но: выборы, вымова;

од–(от–), процес отдаленія: одданиця, одганяти, одперти, одгáна (од ганити), оддатися, одклонився, отпусти́ти, отравити;

под– додаточноє дійство (даколи фонетично звучит як пуд-): подперти, подстрычи, подзаробити, поддержати, подлáтати, подонáжити;

замногозначноє: затірка, зáмішка, закутина, зáвушниця, завúванка, зáголовок, загорода;

змногозначноє: звада, зварка, звирьха, звідати, здялазовати, зчаловати, зтолозовáти;

из(ы)(о)− в древніх конструкціях: изыйти, изыскáти, избúти, изстребити, изганяти, извéсти, изпечú, извéричи, изсóхнути, изнасúловати, избалúти, изчахнýти, изшúти, изострити, изобличúти;

пе-: перéчити (от- речи), пестити (от – стити-похрестити);

помногозначноє: повітруля, поваляти, покровиць, поліпшеня, потéмок, потóчина;

наоттҍнок добавленія и доповненія: на́вилок, на́брыск, нáкурто, наговори́тися, нафарбле́ный;

о–: ос(в)ятити, осія́ти (світлом), оспівати, одобрити, ознаме-новати, описати, очорнити, озлобити, освóйити, оставити, одобрити;

об: обле́сность, облéсный, обни́маня, оббрі́хованя, обход, обпаску́дити, обыйми́ти;

от–(од-): о́тпуст, одби́ти, отка́з, о́ткуп, отвҍ́т, отпуще́ніє;

пере: перепозирати, перебираня, перепочúти, перевернýтый, переонáнджити;

пра: прабаба, правнучка, прадавньый, правéдный (вéдати-знати) ;

при: прúсташ, приповідка, привыкнути, примірный, приперти, прúчапкы;

про–: прóзывка, просóнцвіт, провíсник, проповідь, проговоритися, провадити;

пре-: прекрасный, прелюбезный, Пренепорочна, прегрубéзный, пречýдный;

роз–(рос-): росказ, розлучность, роспутя, рóспусток, розтятú, розгрéбсти;

раз- (рас-): у+разумҍ́ти, разузнати, распад;

воз–(вос-): возгордитися, возвеселитися, возненавидіти, возносити-ся, вознаміритися, возвеличити, воззва́ти, воскре́снути, воспҍ́ти;

з-(зо-, с–): здати́, здури́ти, зоста́тися, схóпитися, спáрити (молоко), спóзнати, спалити, створити, спомаганя, спóчивок, спирáти, спомнянýути, спéрти=(остановити, перекрыти), сфыркати, спорож-нити, сказáти, скітúти, скільтовáти, стрáтити[1], сказúти[2];

со: сотвореніє, сородич, соратник, содружество, сопоставити, сопереживати;

вы– не характерный для русинôв (часто у позыченых словах): выборы, вымова, выраженя, выход, выступ.

1.2.2. Складені префіксы:

По+з–: позвóнка, позлегка, позвальовати, позгрібовати, позберати;

по+пере-: поперетігáти, поперебивати, поперецуріґáти, поперекáчовати, поперечиньовати, поперекýсовати, поперевертáти;

по+на–: понаговóрьôвати, понапúсовати, понавáрьовати, поназычати;

по+над–: понадкусовати, понадпúсовати, понадлáмовати, понадрíзова- ти, понадбивати, понадчиньовати, понадязовати;

по+при–: поприказовати, поприязовати, поприбігати, поприскóчовати;

по+од-: поодробляти, поодбавляти, поодрывати, поодправляти;

по+уз-: поузбúровати, поуззвідóвовати, поузганяти, поузкликовати;

по+за-: позаписовати, позамальóвôвати, позабывати, позáвидіти;

по+из−: поизносúти, поизсыхатися, по(и)зшивáти;

на+роз–(рас-): нарозказовати, нарозкладовати, нароздрóбльовати, нароздíльовати, нарозбесідоватися;

по+про–: попробирати, поприбивати, попровáдити, попропальовати, попрощатися;

по+до–: подоберати, подозбúровати, подоганяти, подомітовати;

по+пуд: попудгынати, попудшивати, попудрубльôвати;

по+об–: пооббирати, пооббивати, пообламовати, пообтісовати, поббріховати, побмальововати;

по+роз–(рас-): порозтрясовати, порозносити, порозбивати, порозмітовати, пораспреділяти;

до+роз–(раз): дорозберати, дорозтрясовати, дорозмітовати, дорозписовати, даразузнати;

о+до–(то-): одспелати, одобрáти, одонáжити, одображáти, одогріти, отослати, оточити;

пра+пра: прапрадідо, праправнукы;

у+до–: удоперти, удостóйити, удонáжити, удоклáсти, удолляти, удорвáти, удознати, удостовіритися;

у+на-: унаслідовати, уназбировати, унадýмôвати.

за+о–: заокруглéный, заодобреный, заохóтити;

 

1.3. Су́фіксы русинського языка.

Су́фікс – (од латинського слова suffixus – подставленый) – частиця основы, котра находиться позад кôріня. Русинські суфіксы доста продуктивні при словотворені и многозначні (полісемантичні).

-ак- (-як-) продуктивный, указує на: національность: австріяк, словак руснáк, поляк; Предметы: кымак кругляк, стояк, порожняк;

Власні імена:Желізняк, Зозуляк, Погоріляк, Горняк, Крайняк

Род занять: вояк;  Топонімічна назва: Синяк.

И иншакі: штимак, черемпáк, лумпáк, добрак, жебрак,

-ан(я)- продуктивный, указує на процес дійства: аршованя, ламаня, збираня, копаня, біленя,поливаня, струганя, мащеня, збиваня, праня, змываня, біґлёваня.

И инші: Фіраня, , , біловáня, бомбóваня, пістріґáня, черепáня;

-анец(ь)-, мало продуктивный, указує на національность: американець, канадець, республіканець;

-аник- (-яник-): вовняник, жаливляник, крайник, прайник

-анк-(-янк-) продуктивный. Указує на етнічну групу: горянка, зарічанка, долинянка, иршавчанка, циганка,

Предметы: цінянка, бляшанка, подрянка сливлянка, топанкы, деревлянкы, веренянка, крôвлянка,  деревлянкы;

-ант- указує на професію: музыкант, циркусант, дискусант, комедіянт;

-ар- (-арь-)указує на род занять: гуслярь, боднарь, фіглярь, школярь, махлярь, писарь чіжмарь шефтарька бадоґарь,

Инші: конарь, бетярь;

-ач- (-яч-) мало продуктивный. Означає: род занять: ковач, заготовач, стискач, рвач, богач, лелекач;

Предмет: копач, планкач колáч, копáчка, деркач, клепáч,

Характер: брехач, смаркач;

Общоє: жéбрач, ріпляча

-ачк- (-ячк-) означає національность: словачка, русначка,полячка;

Предмет:копачка, кресачка, сверблячка, поливачка;

Соціальноє полóженя: жебрачка, богачка;

Род занять: спîвачка, прачка,

Инші: свистачка, чирімбачка (чирімбак)

-аш- малопродуктивный, означає род занять: безпекаш, кінаш, бокораш, бубнаш, арендаш; родинный стан: присташ

Місто дійства: áллаш, саллаш, Инші: боґораш, бульбаш;

-ермалопродуктивный-означає предмет: мийтер; фийдер, свéдер, блôвдер, хайдер;

-ец(ь)- містобываня: ужгородець, кавказець, мукачовець;

-изн-(малопродуктивный) указує на наслідство: материзна, отчизна, дідизна, русúзны.

юзнина, изнина: отцюзнина, дідизнина;

-ик- (малопродуктивный) род занять,: академик, плановик, фронтовик, ученик;

тип характера: меланхолик, холерик, флегматик, санґвиник;

-ин- (продуктивный) указує національность: угрин, осетин, грузин, русин, славянин.

Продукты, страва: конина, солонина, оленина, баранина, зеленина;

Абстрація: величина, глубина, сідина, білина, піловиня, моховиня;

Инші: сóтина, полонúна, городúна челядина, Отчина, березина;

-úнк– (продуктивный, жен. Рода) Предметы: годинка, платинка, новинка, машинка, плахтинка;

Ласкательно-зменшованоє: дітинка,  худобинка, Маринка;

-иск- (мало продуктивный) означає увеличеніє: хлопчиско, дівчиско, возиско, машиниско, хлописко;

-ист- (малопродуктивный) род занятій: хорист, бандурист, карикатурист, фашист, канцелярист;

-ичк-(продуктивный) означаєт уменше́ніє: лиснúчка, парадúчка, косичка, комоничка, сестричка;

Властні назвы жен.рода:  Ярчичка, Поповичка, Павловичка,

Инші: фронтовичка,

-иц(ь)- (продуктивный, жен.рода) означаєт растенія: комониця, землиця, челлениця, косиця, чорниця, тенґериця (кендериця);

Фауна: лисиця, блыщиця, вовчиця, олениця, медведиця, кертиця, гусéлниця, буйволиця;

Продукты: кисилиця, пікниця, сливовиця, быстриця (слива), лисниця,

Родинні: дівиця, одданиця, кормилиця;

Абстрація: безсмыслиця, небылиця,

Инші:, мнясниці, горниць, кониць голиця, , гостиць, покровиць

-ищ- (непродуктивный) Увеличеный: басище, ручище, Іванище, бычище, хлопчище;

-ощ-, -ещ- (малопродуктивный): Водощі, немощі, прянощі;

-(малопродуктивный)-зменшуєт: цімборка, мамка, грядка,

Предметы, продукты: феделка, дранка, манка, банка;

ьник(малопродуктивный) Замітиме, что у русинôв звук –л– у суфіксови звучить тверже, чим у украйинців авать у русских: Костельник, пустельник, начальник, купальник, збиральник, міняльник.

-иц(я)ь-, -ник-: яворник, пішник, верчéник, мадзілник, мізúлник, баґовлянúк;

-чик-: копáчик, автоматчик, колáчик, погáрчик;

-ок– (–ёк-ьок): навилок, воробóк, фáлаток, мурянё(ьо)к, свирінёк;

-очк: маточка, ямочка, дохторочка, дÿвочка;

-аш-: салаш, áллаш, пíпаш, бадоґаш, прúсташ, арендáш, алдомáш;

-от(а)-: доброта, лінгарôта, ломôта, дрімôта, німôта, циганôта, жебрôта;

-щин(а)-чин(а): тячҍвщина, фляшчúна, палинчúна, кончúна, дичинá;

ôн: кочôня, копôня, долôня, з просôня;

: бомбулька, бúтка, федéлка, дрáнка, цíмборка;

ôв:баґôв, волôв, корôв, колôв, но фатîв;

ôвк-: гарпічôвка, здорôвкатися, Митрôвка, дубôвка, голôвка, бабôвка, полôвка (половина), корôвка, жебалôвка, палачінтôвка, марґанцôвка, шарньôвка, фійôвка, радійôвка, Матьôвка;

-іст(а): тракторíста, машинíста, хорíста, лінгвíста, артíст, фашíста;

-тель: читатель, писатель, учитель, водитель, цілитель, Спаситель (в дискусії про написаня суфікса -тель вать -тиль рекомендовано писати –тель, а читати -тиль);

-их(а): Макариха, Ковалиха, головиха, Василиха;

-ник: напарник, гайник, фúвник, хараснúк, березнúк, вандровнúк, боковчáник;

-вик-: кльоцовик (перевозить ліс-кльоцы), сяговик (тот, што заготовлять сягы), подберезовик (гриб, што росте под березôв);

-чик-, -чиця-: огурчик, погарчик, колачик, віґанчик, тáрільчик, ключиця, одданиця, пíкниця, горчиця;

–ош-: фîтькош, аптекáрош, кукош, буділярош, канáлош, паленкáрош, бôвтáрош;

-еш-: гéнтеш, рéндешный, гийрешный, лéвеш, кéдвешный, кешéрвешный;

-ір(ь)-: ґалір, шпацір, тáнірь, михíрь; 

-ость-: спасительность, особенность, правдивость, сердечность, банальность, дурость гордость, злость, млявость, якость, ганьбливость (в родитель. змінникови множины назывникы мають флексію –и, а в творящому –стьôв): рáдости-радостьôв, особенности-особенностьôв, гордости-гордостьôв, млявости-млявостьôв, злóсти-злостьôв, но…любови- любовію);

–ова- -ти- (укр.-увати): ýгодовати, пиловатися, бідованя, любóваня, бировати, бановати, махльованя, мальованя, .

-енні-: божественні, блаженні, смиренні, множественні, дарственні, білоденні;

-енно-: молитвенно, божественно, благословенно, білоденно, безсмысленно;

-ельно-: смертельно, карательно, промыслительно, примінительно, комфортáбельно, читательно;

-а-нно-: несказáнно, парáнно, безнакáзанно;

-нно: гу́нно (но гу́дно), лýнно (но лудно), гóнно (но гóдно), паскýнно (но паскудно, паранно=краснó (но парáдно-на парад); чýнно (но чудно);

Для твóренія назывникôв-существительных які ся хôснуют из ласкательным значенієм, додаются до основы суфіксы –ик, -иц, -очк, – очок:

Слідиця, коровиця, гусляшик,фрайирочка, поточок.

На поточку м прала. Сятила бы ся слідиця, де ходить коровиця. А ко тебе, гусляшику, научив гусляти. Фрайирочко стародавня, любив им тя до недавна.

  1. 2. Склад слова. Типы складôв.

Слова складаються из звукôв. Айбо в пóтокови бесіды слова на звукы ділити не мож, бо звук у слові не може звучати оддільно.

Склад – се голосный звук вать сполученя голосного и приголосных, што уговорюються єдным рывком вôздуха. У слôві ту́лько складôв, ку́лько в ньому голосных звукôв. Кіть склад кончаєся на голосный звук, то ôн называться открытым (но-га, чо-ло, бе-ре-за), кіть на приголосный – закрытым (сім-над-ця-тый, вер-шок, гор-ный, воз-дух).

Межá окремыма складами прохóдить май частіше позад голосного звука перед приголосным. Айбо такоє діленя на склады не все додержуєся. Бо коли у середині слова збігаться дакулько согласных, то не вшиткі они перехôдять до слідуючого склада, а даякі из них лишаються у пережому складі (скор-ше, Цвіт-на, скорб-ный).

Головні правила діленя слôв на склады такі:

-кіть межи гласныма находиться єден согласный, то ôн всé однóситься до слідуючого склада: ма-ти, не-бо, ру-ка, ка-мінь, зе-ле-ни-на.

-кіть межи гласныма є два и бÿльше соглáсных, то звукы [j], [в], [р] и [л], котрі находяться позад голосного, односяться до переднього склада, а звукы, котрі стоять позад них, – до слідуючого: зай-чик, май-же, дав-но, чор-ный, сер-на, буль-ше, вуй-ко.

-кіть другым приголосным є звук [j], [р] вать [л], то вєдно из перéдньым ôн одходить до слідуючого склада: ý-пю (ýпію), му-дрый, па-ця, ко-мо-нú-ця.

-кіть межи голосныма є дакулько приголосных, то позад нáголоса єден из них (приголосных) одходить до переднього склада, а другі – до слідуючого: за-міш-ка, дич-ка, гор-чик, гôс-ті.

Склад може быти из єдного авать нескольких звукôв. В каждому складі удíляться тулько єден складовый звук, составляющий ядро, вершину склада. Ид ньому примыкають остальні звукы — нескладові.

Типы складов характеризуються по начальному и конечному звукам. По начальному звуку склады можуть быти:

1) прикрыті — што начинаються из нескладового звука: [ру-кá] рука,

2) неприкрыті — што начинаються из складового звука: [á-ист] аист.

По конечному звуку склади діляться на:
1) закрыті — кончаються на нескладовый: [бал-кóн] балкон;

2) открыті — кончаються на складовый звук: [вá-зъ] ваза.

Даный закон признáчать слідуюі особенности складоділеня.

  1. Неконечні склады тягнутся ид открытости. Открытых складôв большинство: [на-ý-къ] наука, [а-па-здá-лъ] опоздала.
  2. Закрыті склады в слові можуть появлятися лем в трьох случаях:

1) в конци слова: [пла-тóк] платок, [ра- ш:’óт] расчёт;

2) на стыкови сонорного и шумного в неначальному складі. Сонорный одходить ид пережому складови, шумный — ид послҍдующему: [зáм-шъ] замша, [бал-кóн] балкон;

3) на стыкови [j] и любого согласного. Звук [j] одходить ид пережому складови, согласный — ид послідующому: оj-нá] война, [мáj-къ] майка.

Фонетичні склады часто не совпадают из морфемныма будóвами слова и правилами переноса на письмі.

[1]             Русс. Потерять. Поруняйте з укр. «страта».

[2]             Русс. Разбить стекло. Русин. Скаженоє скло. Поруняйте з укр. «скажений» = бісноватый.

Translate »