Часть IV. МОРФОЛОҐІЯ русинського языка.
Морфолоґія – раздҍл ґраматикы, якый изýчаєт будову слôв, их ґраматичні ознакы и способы словозміны. Є дві части морфологіи: словотворéніє (йсе про складові елементы слова) и змҍна слов (йсе про законы твóреня разных форм слова без зміны лексичного значеня).
Части рéчи – йсе такый лексико-ґраматичный розряд слôв, якый ся одрізняє од другого розряда сво́им значенієм, присущым єму ґраматичныма категоріями, основныма синтаксичныма функціями и способами словотвóреня.
До основных (повнозначных) частéй речи однóсиме такі, котрі можут змінёвати свою фôрму, исповнюют функцію членôв изреченія, и отповідают на даякоє звіданя: назывник (существительноє), прилагательноє, Мҍстоименіє), числитель, глагол, наречіє;
До неосновных (неповнозначных) – отнóсиме: предлог, союз, частиця и возглас.
- Словообразованіє афіксальноє
1.1. Ко́рҍнь слова.
Слова, які ся змінюють, мають незмінну часть, яку называєме оснóвôв слова, и змінну, − яку называєме флексійôв: фурик, фурик-а, фурик-ом; читав-ый, читав-а, не-читав-ый.
Обща часть родинськых слôв є кôрінь. Сисю общу часть родинськых слôв и называєме кôріньом: на-парад-ити-ся, парад-а, парад-н-ый, парад-н-иц-я; палин-очк-а, палин-ч-ан-ый. Тота часть слова, яка стойить перед кôрінём, – префікс. Тота часть основы, яка слідує за кôрінём, – суфікс. Основа складена из префікса, кôріня и суфікса, а слово − из основы и флексії. Префікс, кôрінь, суфікс, флексія –морфемы, складені части слова.
1.2. Префіксы русинського языка
Префіксом (од латинського слова praefixum, котроє образовалося од prae – спереду и fixus – прикріплéный) называться тота частиця основы, котра стойить перед кôрінём: по–божный, роз-колотый, по-ледиця.
Русинськый язык богатый на префіксы. Префіксы придають слову смысловый одтінок и несуть на себі одповідну смыслову нагрузку.
1.2.1. Прості префіксы:
у– продуктивный тип приставкы, указує на завершеность дійства: (русс-вы, укр-ви–): ýціритися, ýзвідати, ýбрати, удобрúти, ýлляти, удóлинок, удýмованя, улáжованя, упóминок, ýбити, ýгладити, ýгнати, ýшкрептатии, ýйняти, уразúти, ýфîвкати, ýламати, унормовáти, ýдумати, но: выборы, вымова;
од–(от–), процес отдаленія: одданиця, одганяти, одперти, одгáна (од ганити), оддатися, одклонився, отпусти́ти, отравити;
под– додаточноє дійство (даколи фонетично звучит як пуд-): подперти, подстрычи, подзаробити, поддержати, подлáтати, подонáжити;
за–многозначноє: затірка, зáмішка, закутина, зáвушниця, завúванка, зáголовок, загорода;
з–многозначноє: звада, зварка, звирьха, звідати, здялазовати, зчаловати, зтолозовáти;
из(ы)(о)− в древніх конструкціях: изыйти, изыскáти, избúти, изстребити, изганяти, извéсти, изпечú, извéричи, изсóхнути, изнасúловати, избалúти, изчахнýти, изшúти, изострити, изобличúти;
пе-: перéчити (от- речи), пестити (от – стити-похрестити);
по–многозначноє: повітруля, поваляти, покровиць, поліпшеня, потéмок, потóчина;
на–оттҍнок добавленія и доповненія: на́вилок, на́брыск, нáкурто, наговори́тися, нафарбле́ный;
о–: ос(в)ятити, осія́ти (світлом), оспівати, одобрити, ознаме-новати, описати, очорнити, озлобити, освóйити, оставити, одобрити;
об–: обле́сность, облéсный, обни́маня, оббрі́хованя, обход, обпаску́дити, обыйми́ти;
от–(од-): о́тпуст, одби́ти, отка́з, о́ткуп, отвҍ́т, отпуще́ніє;
пере–: перепозирати, перебираня, перепочúти, перевернýтый, переонáнджити;
пра–: прабаба, правнучка, прадавньый, правéдный (вéдати-знати) ;
при–: прúсташ, приповідка, привыкнути, примірный, приперти, прúчапкы;
про–: прóзывка, просóнцвіт, провíсник, проповідь, проговоритися, провадити;
пре-: прекрасный, прелюбезный, Пренепорочна, прегрубéзный, пречýдный;
роз–(рос-): росказ, розлучность, роспутя, рóспусток, розтятú, розгрéбсти;
раз- (рас-): у+разумҍ́ти, разузнати, распад;
воз–(вос-): возгордитися, возвеселитися, возненавидіти, возносити-ся, вознаміритися, возвеличити, воззва́ти, воскре́снути, воспҍ́ти;
з-(зо-, с–): здати́, здури́ти, зоста́тися, схóпитися, спáрити (молоко), спóзнати, спалити, створити, спомаганя, спóчивок, спирáти, спомнянýути, спéрти=(остановити, перекрыти), сфыркати, спорож-нити, сказáти, скітúти, скільтовáти, стрáтити[1], сказúти[2];
со–: сотвореніє, сородич, соратник, содружество, сопоставити, сопереживати;
вы– не характерный для русинôв (часто у позыченых словах): выборы, вымова, выраженя, выход, выступ.
1.2.2. Складені префіксы:
По+з–: позвóнка, позлегка, позвальовати, позгрібовати, позберати;
по+пере-: поперетігáти, поперебивати, поперецуріґáти, поперекáчовати, поперечиньовати, поперекýсовати, поперевертáти;
по+на–: понаговóрьôвати, понапúсовати, понавáрьовати, поназычати;
по+над–: понадкусовати, понадпúсовати, понадлáмовати, понадрíзова- ти, понадбивати, понадчиньовати, понадязовати;
по+при–: поприказовати, поприязовати, поприбігати, поприскóчовати;
по+од-: поодробляти, поодбавляти, поодрывати, поодправляти;
по+уз-: поузбúровати, поуззвідóвовати, поузганяти, поузкликовати;
по+за-: позаписовати, позамальóвôвати, позабывати, позáвидіти;
по+из−: поизносúти, поизсыхатися, по(и)зшивáти;
на+роз–(рас-): нарозказовати, нарозкладовати, нароздрóбльовати, нароздíльовати, нарозбесідоватися;
по+про–: попробирати, поприбивати, попровáдити, попропальовати, попрощатися;
по+до–: подоберати, подозбúровати, подоганяти, подомітовати;
по+пуд: попудгынати, попудшивати, попудрубльôвати;
по+об–: пооббирати, пооббивати, пообламовати, пообтісовати, поббріховати, побмальововати;
по+роз–(рас-): порозтрясовати, порозносити, порозбивати, порозмітовати, пораспреділяти;
до+роз–(раз): дорозберати, дорозтрясовати, дорозмітовати, дорозписовати, даразузнати;
о+до–(то-): одспелати, одобрáти, одонáжити, одображáти, одогріти, отослати, оточити;
пра+пра–: прапрадідо, праправнукы;
у+до–: удоперти, удостóйити, удонáжити, удоклáсти, удолляти, удорвáти, удознати, удостовіритися;
у+на-: унаслідовати, уназбировати, унадýмôвати.
за+о–: заокруглéный, заодобреный, заохóтити;
1.3. Су́фіксы русинського языка.
Су́фікс – (од латинського слова suffixus – подставленый) – частиця основы, котра находиться позад кôріня. Русинські суфіксы доста продуктивні при словотворені и многозначні (полісемантичні).
-ак- (-як-) продуктивный, указує на: національность: австріяк, словак руснáк, поляк; Предметы: кымак кругляк, стояк, порожняк;
Власні імена:Желізняк, Зозуляк, Погоріляк, Горняк, Крайняк
Род занять: вояк; Топонімічна назва: Синяк.
И иншакі: штимак, черемпáк, лумпáк, добрак, жебрак,
-ан(я)- продуктивный, указує на процес дійства: аршованя, ламаня, збираня, копаня, біленя,поливаня, струганя, мащеня, збиваня, праня, змываня, біґлёваня.
И инші: Фіраня, , , біловáня, бомбóваня, пістріґáня, черепáня;
-анец(ь)-, мало продуктивный, указує на національность: американець, канадець, республіканець;
-аник- (-яник-): вовняник, жаливляник, крайник, прайник
-анк-(-янк-) продуктивный. Указує на етнічну групу: горянка, зарічанка, долинянка, иршавчанка, циганка,
Предметы: цінянка, бляшанка, подрянка сливлянка, топанкы, деревлянкы, веренянка, крôвлянка, деревлянкы;
-ант- указує на професію: музыкант, циркусант, дискусант, комедіянт;
-ар- (-арь-)указує на род занять: гуслярь, боднарь, фіглярь, школярь, махлярь, писарь чіжмарь шефтарька бадоґарь,
Инші: конарь, бетярь;
-ач- (-яч-) мало продуктивный. Означає: род занять: ковач, заготовач, стискач, рвач, богач, лелекач;
Предмет: копач, планкач колáч, копáчка, деркач, клепáч,
Характер: брехач, смаркач;
Общоє: жéбрач, ріпляча
-ачк- (-ячк-) означає національность: словачка, русначка,полячка;
Предмет:копачка, кресачка, сверблячка, поливачка;
Соціальноє полóженя: жебрачка, богачка;
Род занять: спîвачка, прачка,
Инші: свистачка, чирімбачка (чирімбак)
-аш- малопродуктивный, означає род занять: безпекаш, кінаш, бокораш, бубнаш, арендаш; родинный стан: присташ
Місто дійства: áллаш, саллаш, Инші: боґораш, бульбаш;
-ер– малопродуктивный-означає предмет: мийтер; фийдер, свéдер, блôвдер, хайдер;
-ец(ь)- містобываня: ужгородець, кавказець, мукачовець;
-изн-(малопродуктивный) указує на наслідство: материзна, отчизна, дідизна, русúзны.
–юзнин–а, изнин–а: отцюзнина, дідизнина;
-ик- (малопродуктивный) род занять,: академик, плановик, фронтовик, ученик;
тип характера: меланхолик, холерик, флегматик, санґвиник;
-ин- (продуктивный) указує національность: угрин, осетин, грузин, русин, славянин.
Продукты, страва: конина, солонина, оленина, баранина, зеленина;
Абстрація: величина, глубина, сідина, білина, піловиня, моховиня;
Инші: сóтина, полонúна, городúна челядина, Отчина, березина;
-úнк– (продуктивный, жен. Рода) Предметы: годинка, платинка, новинка, машинка, плахтинка;
Ласкательно-зменшованоє: дітинка, худобинка, Маринка;
-иск- (мало продуктивный) означає увеличеніє: хлопчиско, дівчиско, возиско, машиниско, хлописко;
-ист- (малопродуктивный) род занятій: хорист, бандурист, карикатурист, фашист, канцелярист;
-ичк-(продуктивный) означаєт уменше́ніє: лиснúчка, парадúчка, косичка, комоничка, сестричка;
Властні назвы жен.рода: Ярчичка, Поповичка, Павловичка,
Инші: фронтовичка,
-иц(ь)- (продуктивный, жен.рода) означаєт растенія: комониця, землиця, челлениця, косиця, чорниця, тенґериця (кендериця);
Фауна: лисиця, блыщиця, вовчиця, олениця, медведиця, кертиця, гусéлниця, буйволиця;
Продукты: кисилиця, пікниця, сливовиця, быстриця (слива), лисниця,
Родинні: дівиця, одданиця, кормилиця;
Абстрація: безсмыслиця, небылиця,
Инші:, мнясниці, горниць, кониць голиця, , гостиць, покровиць
-ищ- (непродуктивный) Увеличеный: басище, ручище, Іванище, бычище, хлопчище;
–-ощ-, -ещ- (малопродуктивный): Водощі, немощі, прянощі;
-к-(малопродуктивный)-зменшуєт: цімборка, мамка, грядка,
Предметы, продукты: феделка, дранка, манка, банка;
-льник– (малопродуктивный) Замітиме, что у русинôв звук –л– у суфіксови звучить тверже, чим у украйинців авать у русских: Костельник, пустельник, начальник, купальник, збиральник, міняльник.
-иц(я)ь-, -ник-: яворник, пішник, верчéник, мадзілник, мізúлник, баґовлянúк;
-чик-: копáчик, автоматчик, колáчик, погáрчик;
-ок– (–ёк-ьок): навилок, воробóк, фáлаток, мурянё(ьо)к, свирінёк;
-очк–: маточка, ямочка, дохторочка, дÿвочка;
-аш-: салаш, áллаш, пíпаш, бадоґаш, прúсташ, арендáш, алдомáш;
-от(а)-: доброта, лінгарôта, ломôта, дрімôта, німôта, циганôта, жебрôта;
-щин(а)- –чин(а)–: тячҍвщина, фляшчúна, палинчúна, кончúна, дичинá;
–ôн–: кочôня, копôня, долôня, з просôня;
-к–: бомбулька, бúтка, федéлка, дрáнка, цíмборка;
–ôв–:баґôв, волôв, корôв, колôв, но фатîв;
–ôвк-: гарпічôвка, здорôвкатися, Митрôвка, дубôвка, голôвка, бабôвка, полôвка (половина), корôвка, жебалôвка, палачінтôвка, марґанцôвка, шарньôвка, фійôвка, радійôвка, Матьôвка;
-іст(а)–: тракторíста, машинíста, хорíста, лінгвíста, артíст, фашíста;
-тель–: читатель, писатель, учитель, водитель, цілитель, Спаситель (в дискусії про написаня суфікса -тель вать -тиль рекомендовано писати –тель, а читати -тиль);
-их(а)–: Макариха, Ковалиха, головиха, Василиха;
-ник–: напарник, гайник, фúвник, хараснúк, березнúк, вандровнúк, боковчáник;
-вик-: кльоцовик (перевозить ліс-кльоцы), сяговик (тот, што заготовлять сягы), подберезовик (гриб, што росте под березôв);
-чик-, -чиця-: огурчик, погарчик, колачик, віґанчик, тáрільчик, ключиця, одданиця, пíкниця, горчиця;
–ош-: фîтькош, аптекáрош, кукош, буділярош, канáлош, паленкáрош, бôвтáрош;
-еш-: гéнтеш, рéндешный, гийрешный, лéвеш, кéдвешный, кешéрвешный;
-ір(ь)-: ґалір, шпацір, тáнірь, михíрь;
-ость-: спасительность, особенность, правдивость, сердечность, банальность, дурость гордость, злость, млявость, якость, ганьбливость (в родитель. змінникови множины назывникы мають флексію –и, а в творящому –стьôв): рáдости-радостьôв, особенности-особенностьôв, гордости-гордостьôв, млявости-млявостьôв, злóсти-злостьôв, но…любови- любовію);
–ова- -ти- (укр.-увати): ýгодовати, пиловатися, бідованя, любóваня, бировати, бановати, махльованя, мальованя, .
-енні-: божественні, блаженні, смиренні, множественні, дарственні, білоденні;
-енно-: молитвенно, божественно, благословенно, білоденно, безсмысленно;
-ельно-: смертельно, карательно, промыслительно, примінительно, комфортáбельно, читательно;
-а-нно-: несказáнно, парáнно, безнакáзанно;
-нно: гу́нно (но гу́дно), лýнно (но лудно), гóнно (но гóдно), паскýнно (но паскудно, паранно=краснó (но парáдно-на парад); чýнно (но чудно);
Для твóренія назывникôв-существительных які ся хôснуют из ласкательным значенієм, додаются до основы суфіксы –ик, -иц, -очк, – очок:
Слідиця, коровиця, гусляшик,фрайирочка, поточок.
На поточку м прала. Сятила бы ся слідиця, де ходить коровиця. А ко тебе, гусляшику, научив гусляти. Фрайирочко стародавня, любив им тя до недавна.
- 2. Склад слова. Типы складôв.
Слова складаються из звукôв. Айбо в пóтокови бесіды слова на звукы ділити не мож, бо звук у слові не може звучати оддільно.
Склад – се голосный звук вать сполученя голосного и приголосных, што уговорюються єдным рывком вôздуха. У слôві ту́лько складôв, ку́лько в ньому голосных звукôв. Кіть склад кончаєся на голосный звук, то ôн называться открытым (но-га, чо-ло, бе-ре-за), кіть на приголосный – закрытым (сім-над-ця-тый, вер-шок, гор-ный, воз-дух).
Межá окремыма складами прохóдить май частіше позад голосного звука перед приголосным. Айбо такоє діленя на склады не все додержуєся. Бо коли у середині слова збігаться дакулько согласных, то не вшиткі они перехôдять до слідуючого склада, а даякі из них лишаються у пережому складі (скор-ше, Цвіт-на, скорб-ный).
Головні правила діленя слôв на склады такі:
-кіть межи гласныма находиться єден согласный, то ôн всé однóситься до слідуючого склада: ма-ти, не-бо, ру-ка, ка-мінь, зе-ле-ни-на.
-кіть межи гласныма є два и бÿльше соглáсных, то звукы [j], [в], [р] и [л], котрі находяться позад голосного, односяться до переднього склада, а звукы, котрі стоять позад них, – до слідуючого: зай-чик, май-же, дав-но, чор-ный, сер-на, буль-ше, вуй-ко.
-кіть другым приголосным є звук [j], [р] вать [л], то вєдно из перéдньым ôн одходить до слідуючого склада: ý-пю (ýпію), му-дрый, па-ця, ко-мо-нú-ця.
-кіть межи голосныма є дакулько приголосных, то позад нáголоса єден из них (приголосных) одходить до переднього склада, а другі – до слідуючого: за-міш-ка, дич-ка, гор-чик, гôс-ті.
Склад може быти из єдного авать нескольких звукôв. В каждому складі удíляться тулько єден складовый звук, составляющий ядро, вершину склада. Ид ньому примыкають остальні звукы — нескладові.
Типы складов характеризуються по начальному и конечному звукам. По начальному звуку склады можуть быти:
1) прикрыті — што начинаються из нескладового звука: [ру-кá] рука,
2) неприкрыті — што начинаються из складового звука: [á-ист] аист.
По конечному звуку склади діляться на:
1) закрыті — кончаються на нескладовый: [бал-кóн] балкон;
2) открыті — кончаються на складовый звук: [вá-зъ] ваза.
Даный закон признáчать слідуюі особенности складоділеня.
- Неконечні склады тягнутся ид открытости. Открытых складôв большинство: [на-ý-къ] наука, [а-па-здá-лъ] опоздала.
- Закрыті склады в слові можуть появлятися лем в трьох случаях:
1) в конци слова: [пла-тóк] платок, [ра- ш:’óт] расчёт;
2) на стыкови сонорного и шумного в неначальному складі. Сонорный одходить ид пережому складови, шумный — ид послҍдующему: [зáм-шъ] замша, [бал-кóн] балкон;
3) на стыкови [j] и любого согласного. Звук [j] одходить ид пережому складови, согласный — ид послідующому: [воj-нá] война, [мáj-къ] майка.
Фонетичні склады часто не совпадают из морфемныма будóвами слова и правилами переноса на письмі.
[1] Русс. Потерять. Поруняйте з укр. «страта».
[2] Русс. Разбить стекло. Русин. Скаженоє скло. Поруняйте з укр. «скажений» = бісноватый.