Грамматика Русинского языка

Межинародный Карпатськый Інститут (МКІ)

Кирило-Мефодієвська Академія Славянського Просвіщенія

Закарпатськоє подкарпато-русинськоє Общество имени Кирила и Мефодія

International Carpathian Institute. Cirill — Mephody Academy of Slavonic Enlightenment.

St. Cyrill and Mephody Transcarpathian SubcarpatRusyn Society

Soym of Subcarpathian Rusyns

 

«Я русин былъ єсмь и буду,

 я родился русином!»

 А. Духнович

“I was a Rusyn,

 I am and will remain one,

 I was born as a Rusyn ”.

A. Dukhnovich

 

Прот. Димитрій  Сидор 

Грамматика русинського языка

для русинôв Укрáйины, центральної Європы и Америкы

Dimitriy Sydor G R A M M A R  OF THE RUSYN  LANGUAGE  For the Rusyns of Ukraine, Central Europe and America

Кодифікована в децембру 2002 гCodified in December 2002  Научні розробкы велися з 1990 г.

Scientific work has been going as of – 1990. 

Изданіє «Carpathian Rus» www.karpatoRusyns.org  E-mail: sobor1@ tn.uz.ua

Uzhgorod Ужгород 1996-2005

 

ПРЕДИСЛОВИЕ. У тяжкый и рҍшающый час для подкарпато-русинського народа Закарпаття, історичной Подкарпатськой Руси,  и русинов цҍлого міра, лҍпші сыны и дочкы стают днесь на ниву духовно-національного возрожденія своєго народа.

Важным ділом для сього є написаніє «Грамматикы», яка передаєт сріз днешнього живого розговорного русинського языка. Сей труд взяв на себе потомственный подкарпатськый русин: священник, богослов, журналіст, славіст, церковный історик, зодчый кафедрального собора в г. Ужгород прот. Димитрій Сидор, проф. Руськой Православной Академіи, директор Межинародного Карпатського Інститута, Член-Кореспондент Межинародной Кирило-Мефодієвськой Акаде́міи Славя́нського Просвҍще́нія.

Най буде сись труд, якый переведеный и на анґлійськый язык, на добрый хосéн подкарпатськым русинам Украйины, Центральной Європы и Америкы.

 Унікальным духовно-національным богатством обладают подкарпатські русины, древнійшый народ Центральной Європы. Они генетично тямлят славяно-руські древности Європы, начинаючи из 5 вҍка от времен “вождя русинов Одоакра”, державу Само, Білу Хорватію и Мархіа Рутенорум-Русинську Марку — русинську державу ХІ столітія, сохраняючи в себі нероздільну древню рускость, благодатный и богатый русинськый  язык, якый и днесь майже на 70-80%  єднакый из Кирило-Мефодієвськым ци  пак церковно-славянськым языком.

Є історичні доказы, же именно часть прарусинов Білой Хорватіи, создававшых пак и Адріатичну Хорватію, переселилися из-под Карпат под Фессалонікы у VII віці при імператорови Іраклієви IV-му и, як  славяне, помогли создати там знамениту гречеську Склавінію-Славянію, же достала пак имня “славянська Македонія”. Йсе они, подкарпатські переселенці русины-русены, рутены, и принесли туда праславянськый прарусинськый язык, де через 200 годув у греко-славянськой средҍ родилися святі Кирил и Мефодій, будущі апостолы славян, які пак добре и овладҍли сим языком. Точно так сись самый прарусинськый язык, принесеный братями-апостолами обратно под Карпаты, и мôг стати матрицьôв для Церковно-славянського языка трудами сих святых в часы Болгарського Царства и Великой Моравіи в 863 році. Доказы сього на лице: днесь єдинственный народ у мірҍ — подкарпатські русины, владҍют и сокотят, як свôй, сись церковно-славянськый язык одганяючи от нього антирусинські безбожні óсы нацизма.

Нам май похожі у сьому словены, сербы, хорваты, русские, словены, а май бульше  македонці. На жаль, остальні народы славяне: чехы, словакы, украйинці стали забывати язык свойих предкôв. На Укрáйині зафіксовано документально даже офіційноє урядное негатúвноє отношеніє до нього из запретами на изученіє русинського языка.

Най Бог, якый подаровав нам, славянам, и, особенно русинам, святых Кирила и Мефодія, поблагословит всҍх кто надҍжно сокóтит старовинý, язык богослужебный у Церкви и язык материнськый-русинськый для сво́єго потомства.

Русины мают общу вҍру, же “на страшному Суді Бог зазвҍдат каждого на єго материнському языкови: «Як ись жив, и што сь робив»? И горе тому буде, кто забуде свôй милый, живительный, благодатный, материнськый язык. Слава и честь буде тому, ко, не позираючи ни на які противникы и вҍчно мҍняющихся освободителів, «благодҍтелів», своє духовно-національноє лице присокотит и заслужит сим право на вход Царство Божоє у Отця нашого Небесного. Бо в Царстві Небесному будут мати мҍсто лем тҍ, котрі не заражали и не зничтожали (не раховáли за нúч) кôріня предкôв, не были яничарами и юдами, но самі ся живúли из русинського источника и свóйих дітéй прискіпляли до рóдового здорового генетичного карпаторусинського кôріня.

И ты, милый читателю-русине, притулися до русинськых древностей, обы ся збагатити духовно и національно, а вже, ста́вши збагаченым, станешь способным быти  вҍрным сыном своєго народа,  добрым громадянином земной Отцюзнины и наслҍдником Небесного Ієрусалима”.

(RUSSIAN)  Международный Карпатский Институт. Кирилло — Мефодиевская Академия Славянского Просвещения (КМАСП) Закарпатское подкарпаторусинское общ. имени свв. Кирилла и Мефодия

Прот. Димитрий Сидор, проф. Русской Православной Академии.

Член-Корреспондент Кирилло — Мефодиевской Академии Славянского Просвещения

Грамматика русинского языка.

Одним из самых древних славянских народов, живущих испокон веков на своей родной Тиссо-Дунайской земле, Святой Карпатской Руси, являются подкарпатские русины − материнский этнос всех подкарпатских русинов мира, как государственно образующий народ, сформировавшийся к 1918 году в политическую нацию, создав своё национальное государство Подкарпатская Русь в составе федеративной Чехословакии. Русинов в мире свыше 2 млн. В Закарпатье (ныне это “зáпаднейшая” часть Украины), главной части исторической Карпатской Руси, местных жителей, русинов, свыше 800 тысяч, которые, от мала до велика − от колыбели, владеют оригинальным материнским русинским языком, не имея своих национальных школ. Этому чуду удивляются все приезжие, ибо слышат незнакомый им, но славянский руський язык, который на 80% совпадает с церковно-славянским. А коренные жители − русины сразу узнают приезжего из-за перевала чоловека по его  нерусинской речи уже из первых слов и фраз.

За многие годы общения Русинов с народами Европы с Востока и Запада разговорная русинская речь ассимилировала много иноязычных слов, к которым русины привыкли, но которые, однако, остались только на правах иноязычных эквивалентов родной лексики.

Сия грамматика призвана помочь определить своё, обозначить чужое, и сохранить русинское языковое богатство для будущих русинских поколений.

Благодарим все русинские и прорусинские организации, а также тех русинов, которые принимали участие в коллективной работе по кодификации современного языка подкарпатскых русинов, и тех лиц, которые помогали в написании этой граматики по разным вопросам.

Развитие каждого языка − процесс динамический. Конечно, любая грамматика − не идеальная. Этот же труд призван дать посильную помощь Русинам в святом деле возрождения Русинского Народа и сохранения его  прадревнего славяно-русинского языка, как главнéйшей части русинской культуры.

Данная «Грамматика…», академическая, во многом продолжение русинской «Грамматики» И. Гарайды (1943 г.) может быть легко применимой учителем-русином для учеников-русинов как учебник для русинских и церковных школ, на факультативных занятиях с разделением материала на курсы-классы, а, также, для всех желающих изучать русинський язык.

В этой «Грамматике» многое гармонически воспринято из лучших норм церковно-славянского, македонского, сербского, хорватского, русского, словацкого и украйинского языков.

 

©  Издание “Карпатская Русь”

(ENGLISH)   International Carpathian Institute

Cirill -Mephody Academy of Slavonic Enlightenment

St. Cirill and Mephody Transcarpathian SubcarpatRusyn Society

Soym of Subcarpathian Rusyns

Prof. Dimitry Sydor.  A Grammar of the Rusyn Language.

One of the most ancient Slavonic peoples, who have been living for centuries on their own land, Carpathian Rus, are the Subcarpathian Rusyns, paternal ethnos of all Rusyns of the world. There are more than 2 million Rusyns in the world.

In Transcarpathian region there are over 800 thousand Rusyns who, both young, and old, from the cradle, speak their original maternal Rusyn language.

A lot of people are very surprised to hear an unknown to them, but obviously, a Slavonic language. But local inhabitants — Rusyns, can at once recognize a stranger from his first words. For many years something alien accumulated in the Rusyn language to what, Rusyns, however, got used to, and which has been accumulated in their everyday talk.

Grammar helps us to distinguish between our native tongue and the alien tongue. It is also aimed to save the Rusyn linguistic wealth for the days to come. The author thanks all Rusyn organizations, and also those Rusyns who took part in the work of codification of current language of the Subcarpathian Rusyns.

The process of development of the language is not completed, of course, besides no grammar is ideal. This work has been carried out to give the Rusyns a real help in their saint deal of reviving the Rusyn ethnos and saving the unique wealth of Old-Rusyn language.

The present grammar can easily be used by a Rusyn teacher at school for teaching Rusyn pupils at lessons, or as a textbook for Rusyn schools having the Rusyn language as a Curriculum subject.

The book is translated by senior translator Fikrat Midiyanin (Mamedov) and assistant translator Yuri Sukhoviya. Prepared by Vadim Milyuchenko.

(RUSYN)     Межинародный Карпатськый Iнститут. Кирило-Мефодієвська Академія Славянської Освіты

Закарпатськоє подкарпаторусинськоє общество свв. Кирила и Мефодія

Прот. Димитрій Сидор, проф.Руськой Православной Академіи.

Член-кореспондент Межинародной Кирило-Мефодієвськóй Славянськой Академіи

Граматика русинського языка.

Для Русинов Укрáйины, центральной Європы и Америкы.

 

Єдным из самых древньых славянськых народôв, живýщых споконвікôв на своєй Тисо-Дунайськôй земли — Карпатськôй Руси, суть подкарпатські русины, материнськый етнос всіх подкарпатськых русинôв світа, якых є пóвыше 2 млн. В Закарпаттю (ныні зáпаднішша часть Укрáйины), як главной части історичной Карпатськой Руси, місных жителîв, русинôв, пóвыше 800 тисяч, які, от малого до великого, от колыскы, владіют материнськым русинськым языком, якый є на 80% церковно-славянськым. Сьому ся лінґвочуду чýдують всі приєзжі, бо чýют незнакóмый им, но явно славянськый руськый язык. А містні жителі, русины, нáраз спознавýт приєзжого чоловіка из-за перевала, ци по шипилявому акценту, ци по не русинськôй бесіді уже из первых єго слôв. За многí рокы общенія Русинôв з народами Європы из Востока и Запада розговорна русинська бéсіда ассимільовала много иноязычных слôв, на які русины привыкли, айбо котрі, зосталися тôлько на правах иноязычных эквівалентôв рôдной лексикы. Йся «Грамматика русинського языка» и призвана помочú опреділúти сво́є, спóзнати чужо́є, и, такым образом, сохранúти русинськоє языковоє богатство для русинського потóмства. Благодаримé русинські організаціи, а также и тым русинам, які помагали робити над унормóваньом и кодифікаційôв сучасного языка подкарпатськых русинôв по разным вопросам:

Анґлійськый перевóд помуг довершити Мамедов Фикрат и Суховія Ю. О.

Сися «Граматика…» академічна, в даякôй мíрі, як продôвженя русинськой «Граматикы» І. Гарайды (1943 р.). В нюй много є туй восприйнятого из красных норм церковно-славянського, македонського, сербського, хорватського, русского, словацького и украйинського языкôв. Она може быти легко хôснóвана и учительом-русином як учебник для русинськых и церковных школ, на факультативных уроках из послідуючым розділом сього матеріала на курсы-класы, а, также, и для всіх желающых изучáти русинськый язык. Розвитіє каждого языка − процесс динамічный и, возможно, як кажда, так и йся граматика синкретична для жителей Карпатськой Руси.

Сись труд призваный дати посильну помôч русинам в святому ділі возрожденія русинського народа и сохраненія єго унікального богатого прадревнього славяно-русинського языка, котрый є май головнôв чáстьôв русинськой кульуры.

 © Изданіє “Карпатська Русь”

www.karpatoRusyns.org  Emailung sobor@ gmail.com

Ужгород 1996-2018 гг.

Русинськый Національный ґімн.

Прапор и ґерб подкарпатськых русинôв.

Што значить для россіян – А.Пушкін, для украйинців – Т.Шевченко, то для русинôв – Александр Духнович. Стихы нашого русинського національного Будителя Александра Духновича “Подкарпатскіи Русины…” написані у середині ХІХ ст. стали офіційным ґімном русинськой республікы Подкарпатска Русь (днесь офіціальный гимн Закарпаття) из часôв єя вхожденія в состав Чехословацькой (с 1938 года федеративной) державы, што существовала из декабря 1918 р)., до 22 януара 1946 рока.

Незалежну Подкарпатську Русь (из сталінськым именем — Закарпатська Украйина) провбовали топтати растоптали галицько-фашистські терористы в 1938 г., в 1939 р. мадяре, в 1946 Сталін-Мехліс, а позад роспада СССР -Украина.  В 1991 році –Л. Кравчук обманув русинôв, які чесно створили разом з украйинцями нову Незалежну Украйину з чеснôв умовôв спеціальной національной самоврядности русинам. На жаль, не перевелися єще й днесь Мехлісы и Сталіны и помежи украйинськыма чиновниками и судями.

Но русины, вкусивши раз свободы в 1919 г., уже єя не проміняют на чужі міфы и казочкы.

Александр Духнович

Національный ґімн Подкарпатськых русинов. 1849.

Подкарпатскіи Русины,

Оставьте глубокій сон!

Народный голос зовет вас:

Не забудьте о своєм!

Наш народ любимый,

Да жиєт свободный!

От него да отдалится,

Неприятелей буря,

Да согрҍєт справедливость

Уж и руськоє племя!

Желаніє руськых — вождь:

Руськый да жиєт народ!

Просим Бога Вышняго,

Да поддéржит руськаго,

И дасть вҍка лучшого!

 

А.Духнович. Русинськоє Кредо!

Я русин был, єсмь и буду,

Я родился русином.

Чесный род мôй, не забуду,

Останусь єго сыном!

Русин был мôй отец мати,

Руськая вся Родина.

Русины сестры и браты,

И широка дружина.

Я свҍт узрҍв под Бескидом,

Первый воздух руськый ссав,

И кормился руськым хлҍбом,

Русин мене колысав!…

 

 

Д.Воздвиженськый.

Русины ся вже прóбудили!

Подкарпатьскіє русины,

Вже оставили свôй сон,

Народный голос призвав нас,

Не забыти о своєм.

Наш народ любимый,

Най жиє свободный.

От него най отдалится,

«Свободителів» буря,

Най согрієт справедливость,

В сьому мірі русина!

Желаніє русина!

Най жиє Русинія!

Небеса и Дух Христôв,

Най поддержат Русинôв,

И хранят во вік віков!

Содержаніє Граматикы

The contest of the Grammar

 

  1. Спередслово до Подкарпатського Русина! 12

Foreword to Subcarpathian Rusyn                                                                                                        

  1. Мала передісторія славянськых языкôв. 14

A Short Outline Prehistory of the Slavonic Languages                                                                                                                    

  1. Йсе бы ти дуже добре знати, Русине! Supplement for Dear Rusyns 18

 

Часть І. ГРАФИКА русинського языка

Part I. Graphic of the Rusyn language

Алфавіт – 36 букв. (Из аналогом в анґлійському).                                                                                         

The Alphabet – 36 letters (With an analogue in English)                                                                                                30

Рукописный русинськый алфавіт                                                                                                    

Penmanship in writing the alphabet and examples of spelling.                                                                                                 30

  1. Древня духовна крестовидна буква ѣ

Old spiritual cruciform letter h-jat’ (36th)                                                                                                     32

  1. Специфічна буква ô (о з позначкôв).

Specific letter ô (о marked). (The 36th  in the alphabet).                                                                                              34

  1. Русинська специфічна буква ÿ (у з двома точками).

Rusyn specific letter ÿ (y with two points).                                                                                                 36

  1. Русинська специфічна буква î (і з позначкôв).

Specific Rusyn letter î (i with ‘ the dot).                                                                                                       40

  1. Флексіи назывников родового змінника з основôв на -й.

Endings of nouns in the genitive case with base in —й.                                                                                                         42

  1. Фонетична добавка авать выпаденя звука -в.

Phonetic addition or dropping out of letter — в           44

  1. Приміры до правил правописа на ô, ÿ, і.

Examples of spelling rules for letters ô, ÿ, î.   44

 

Часть ІІ. ФОНЕТИКА русинського языка

Part II. Phonetics of the Rusyns language.

  1. 1. Звук. The Sound 48
  2. 2. Звуковый состав русинського языка.

 The Sound system of the Rusyn language                                                                                                                 50

  1. 3. Особенности и характеристика системы гласных звукôв

Features of the System of Vowels           52

3.1. Характеристика системы гласных звукôв.

The Characteristic of the System of Vowels                                                                                                       52

3.2. Приміры до гласных А, О, У, Е, И , І, Ы, Ѣ.

 Examples for А, О, У, Е, И , І, Ы, Ѣ        56

3.3. Хоснованіє-использованіє гласного звука ҍ ять (як «і» и «ї»).                                                                                                         

 Usage of Vowel Ѣ (as «і» and «ї»).                                                                                                       56

  1. 4. Йотовані гласні звукы: Vowels with [й]. 58

4.1. Йотовані (йо), и(йї) в словах мо́и, ю(йу), я(йа), є(йе).

Vowels with are [й] є(й+е), ї(й+ї), ю(й+у), я(й+а), ё(й+о).                                                                                             58

4.2. Йотованоє «и». «и» with “й”                                                                                                        60

  1. 5. Система согласных звукôв. The System of Consonants 62

5.1. Характеристика согласных звукôв. The Characteristic of Consonants                                                                                           62

5.2. Характеристика согласных звукôв за разныма признаками        

The Characteristic Features of Different Consonants          68

5.2.1. З участьôв шума и голоса.

By use of noise and voice in their formation                                                                           68

5.2.2. За містом творенія. By the place of articulation                                                                                  68

5.2.3. За способом творенія. By the method of articulation                                                                                  68

5.2.4. По твердости и мнягкости. Hard and Soft Consonants                                                                                 68

5.2.5. Фрикативні согласні (-нк, -нґ).

Fricative Consonants (в, ф, г, х, ж, ш, з, с, й)                                                                                        70

5.2.6. Змычно-проходні. Close and plosives (м, н, л, р)                                                                                                70

5.2.7. Африкаты –дж -дз. Africates –дж -дз.                                                                                               70

5.2.8. Мнягкый знак. The Soft Sign                                                                                             70

5.2.9. Приклады слôв на 22 согласні звукы.

Examples of words on 22 consonants                                                                           72

5.3. Помнякшеня согласных[н], [р], [л], [т], [д], [с], [з], [ж]                                                                                                      

Softening of the Consonants [н], [р], [л], [т], [д], [с], [з], [ж]                                                                                                   76

 

Часть ІІІ. ОРФОГРАФІЯ русинського языка

Part III. Orthography of the Rusyn Language

  1. Особенности орфографіи русинського языка.

Orthographic pecularities of the Rusyn Language                                                                                              78

  1. Особенности хоснованя голосных [Ы], [И], [І].

The Pecularities of the Usage of the Vowels: [Ы], [И], [І]. 78

  1. 3. Особенности написанія межи твердыма губныма [б], [в], [м], [ф]

и йотованым [я] приголосных [н], [л].                                                                                                           

The Spellinging pecularities of Hard Labial Phonemes [б], [в], [м], [ф]

and Й-letter [я] with consonants [н], [л].                                                                                                        78

  1. Написаніє буквы [Ы]. Spelling of Letter [Ы]. 80
  2. Африкаты [ДЖ], [ДЗ]. The Affricates [ДЖ], [ДЗ] 80
  3. Особенности фрикативных-НК, -НҐ.

Peculiarities of Fricative НК, —НҐ 82

  1. Особенности хоснованя мнягкого знака -ь.

Pecularities of the Soft Sign (ь) 82

  1. Унікальноє буквосполученя [ЬЫ]=І. Unique Letter Combination [ЬЫ] 84
  2. 9. Хоснованя великой буквы. The Use of the Capital Letter 84
  3. Епентеза. Epenthesis 84
  4. Апокопа. Apokope 86
  5. Афереза. Aferise 86
  6. 13. Подвоєня приголосных. Doubling of Consonants 86
  7. 14. Наголос. Stress 86

 

Часть IV. МОРФОЛОГІЯ русинського языка

Part IV. Morphology of the Rusyn language

  1. Словообразованіє афіксальноє: Affixal in Word Formation 90

1.1. Кôрінь слова. Root of the word                                                                                                 90

1.2. Префіксы русинського языка. Preffixes of the Rusyns Language                                                                                          90

1.2.1. Прості префіксы.Simple prefixes                                                                                          90

1.2.2. Складені префіксы. Composite prefixes                                                                                          94

1.3. Суфіксы. Suffixes                                                                                            94

  1. 2. Склад слова. Типы складôв. Word composition and tyres of syllables 100

 

Часть V. ЧАСТИ РЕЧИ русинського языка

Part V. Parts of the Speech of the Rusyn Language

  1. Назывник. The Noun 104

1.1. Роды назывникôв. Genders of the noun                                                                                               104

1.2. Числа назывникôв. Numbers of the noun                                                                                               106

1.3. Змінникы русинського языка (росс.падежи)

Cases of the Rusyn language                                                                                         108

1.4.Зміны назывникôв. Declention of Nouns                                                                                             108

а) Назывникы I-ой зміны. Nouns of the first Declentions                                                                                108

б)Назывникы ІI-ой зміны. Nouns of the Second Declention                                                                                 110

в)Назывникы IІІ-ой зміны. Nouns of the Third Declention                                                                                 112

г)Назывникы IV-ой зміны. Nouns of the Fourth Declention                                                                                                   112

1.5. Незміньовані назывникы. Unchangeable Nouns                                                                                             114

1.6. Назывникы без подвóєня. The Nouns Without Doubling                116

  1. Прилагательноє

The Adjectives of the Rusyn language                                                                                              118

2.1. Виды прилагательных. Types of Adjectives                                                                                       118

2.2. Степені порýнанія. Degrees of comperison of the Adjectives                                                                                       120

2.3. Прилагательні добротности и міры.

 Adjectives of Quality and Degree                                                                                            120

2.4. Относи́тельні и присвойи́тельні прилагательні.

Relative and Proper Adjectives                                                                                       122

2.5. Зменшовальні суфіксы прилагательных.

Diminutive Suffixes of Adjectives                                                                                       122

2.6. Русинська частиця «камай». The Rusyn Particle камай                                                                                        122

2.7. Парадíґмы прилагательных. Paradigms of the Adjectives                                                                                       124

2.8. Флексіи прилагательных. The Endings of the Adjectives     126

2.9. Написаніє “не” з прилагательными.

Spelling of не with the adjectives      126

2.10. Синтаксична роль прилагательных.

Syntactic function of the adjectives      128

2.11. Суфіксы прилагательных. The Adjective Forming Suffixes        128

  1. Містоназывник. The pronoun (укр. займенник, росс. местоимение) 132

3.1. Про́сті містоназывникы. Personal pronouns                                                                                        132

3.2. Вы́значені містоназывникы. Demonstrative Pronouns                                                                                        132

3.3. Верта́льні містоназывникы. Reflexive Pronouns                                                                                        134

3.4. Указа́тельні містоназывникы. Demonstrative pronouns                                                                                        136

3.5. Зві́дальні містоназывникы. Interrogative pronouns                                                                                        138

3.6. Присвойи́тельні містоназывникы. Possessive pronouns                                                                                        138

3.7. Невы́значені містоназывникы. Indefinite pronouns                                                                                        138

3.8. Звідально-отнóсительні містноназывникы. Interrogative pronouns                                                                                        140

3.9. Отмітуючі містоназывникы. Negetive pronouns                                                                                        140

3.10. Парадігмы містоназывникôв. The paradigms of pronoums                                                                                       140

  1. Имя числительноє). The Numeral 144

4.1. Прості и складені числительні. Simple and composite numerals                                                                                        144

4.2. Количественні числительні: цілі, дробові, собирательні, невы́значені

Cardinal numerals: whole, fractional, collective, indefinite-cardinals                                                                                        144

4.3. Парадіґмы числительных. Paradigms of the numerals                                                                                        144

4.4. Збирательні числительні. Collective numerals                                                                                        146

4.5. Дрôбні числительні. Fractional numerals                                                                                        146

4.6. Множинні числительні. Multiplying numerals                                                                                        148

4.7. Видові числительні. Aspective numerals                                                                                        148

  1. Глагол. The Verb (русс. глагол, укр. дієслово) 150

5.1.1. Признакы, виды глагола. Features and types of the verb                                                                                           150

5.1.2. Вертальна частиця “ся”. Reflexive particle “ся”                                                                                          152

5.1.3. Безличні глаголы. Impersonal verbs 152

5.1.4. Неýзначена форма глагола. Інфінітив.

The nonfinite form of the verb. The Infinitive.                                                                                   154

5.1.5. Зміньованя глаголôв. Conjugation of verbs                                                                                         154

5.1.6. Тверда и мнягка форма произношеня глагола.       

Hard and soft form of pronunciation of the verb         154

5.1.7. Оригінальна русинська вымова глаголôв из флексійôв –ме.

 Original Rusyn pronunciation of the verbs with ending – ме.          156

5.1.8. Разноє смысловоє знáченя русинськых глаголôв.

Different notional meaning of the Rusyn Verbs.                                                                                        158

5.1.9. Стягнені формы глагола из флексійôв –аш, -иш, и ет, єт.               

Contracted form of the verb with ending –аш иш, и ет, єт           158

5.1.10. Твóреня глаголôв из другых частéй речи.

Formation of verbs from other parts of the speech     160

5.1.11. Глаголы быти, жити и их формы.

Forms of the verbs быти (be), жити (live).      160

5.2. Дійственный способ глагола. Active voice of the verb                                                                                                162

5.2.1. Теперішній час. Прéзент. Present tense       164

5.2.2. Минувшый простый час. Імперфект.

Past simple tense. Nonperfect.      168

5.2.3 Перфект. Минýлый (завершéный) час. Present perfect tense                                                                                          172

5.2.4. Давно минулый час. Плюсквамперфект.

 Past perfect tense                                                                                          176

5.2.5. Будущый час глагола. Футур. Future tense of the verb        176

5.2.6. Парадіґмы реґулярных глаголôв. Paradigms of regular verbs        178

5.2.7. Паради́ґмы нерегулярных глаголôв.

Paradigms of irregular verbs       182

5.3. Побудный способ глагола. Імператив. Imperative 184

5.4. Условный способ глагола. Conditional mood of the verb.                                                                                               188

6.Причастіє. The Participle                                                                                             194

6.1. Проста форма причастія теперішнього часа

Simple form of the Present Participle.                                                                                       194

6.2. Проста форма причастія минувшего часа

Simple form of the Past Participle                                                                                                             196

  1. Дієпричастіє

Adverbial participle of the Rusyn language                                                                                              198

7.1. Дієпричастіє завершеного и незавершеного вида

Perfect and nonperfect adverbial participle                                                                                        200

7.2. Активна форма дієпричастія в теперішньому часови

Present Adverbial Participle in Active                                                                                                      200

7.3. Минувшый час активной формы дієпричастія

Past Adverbial Participle in Active                                                                                            202

7.4. Пасивна форма дієпричастія теперішнього

Present Adverbial Participle in Passive                                                                                          202

7.5. Пасивна форма дієпричастія минувшего часа

Past Adverbial Participle in Passive                                                                                                      202

7.6. Дієпричастія завершеного вида. Perfect adverbial participle                                                                                                      204

  1. Наречіє. The Adverb 206

8.1. Наречія часа, міста, способа, міры.

Adverbs of time, place, manner and measue.                                                                                             206

8.2. Творенія наречій. The formation of adverbs.                                                                                            208

  1. Служебні части речи.

The auxiliary parts of speech                                                                                                 212

9.1. Предлог. The preposition                                                                                           214

а) Прóсті предлогы. Simple prepositions.                                                                                   214

б) Складені предлогы. Compound prepositions                                                                                    214

9.2. Союз. The conjunction                                                                                          216

9.3. Частиця. The particle                                                                                                218

9.4. Во́зглас (рос. междометіє). The exclamation                                                                                    220

 

Часть VI. Синтаксис.

PART VI. The Syntax

  1. 1. Головні члены изреченія. Principal members of the Sentence 224

1.1. Основник. The Subject                                                                                           224

1.2. Присудок. The Predicate                                                                                        226

  1. Другорядні члены изреченія.

Secondary Members of the Sentence.                                                                                               228

2.1. Доповненіє.

The Object/Compliment                                                                              228

2.2. Опреділеніє). Attribute                                                                                              230

2.3. Обстоя́тельство). Adverb                                                                                                 230

  1. Типы изреченій русинського языка.

Types of Sentences in the Rusyn language                                                                                              232

3.1. Загально-лицьові изреченія. Generaly-Personal Sentences                                                                                       232

3.2. Безличні изреченія. Impersonal Sentences                                                                                       232

3.3. Назывні изреченія. Sentences with homogeneous members                                                                                         232

3.4. Изреченія с єднородныма членами.

Homogenious Parts of the Sentences                                                                                       234

  1. 4. Обращеніє. Address 234
  2. 5. Пряма й непряма реч. Direct and indirect speech 236
  3. 6. Составноє изреченіє. Compound sentences 236
  4. 7. Синтаксичный аналіз складеного изреченія.

Syntactical Analysis of Compound Sentence                                                                                              238

7.1. Синтаксичный аналіз складеного изрéченія.

The Syntactical analysis                                                                                          238

7.2. Интонація и разділительні знакы у складено–сочинительных изреченіях Intonation and punctuation in complex sentences                                                                                        238

7.3. Складено-подчинительное изреченіє. Complex subordinate clause                                                                                             240

7.4. Складеноє изреченіє. A Complex sentence                                                                                         240

7.5. Типы складено-подчинительных изреченій.

Types of Complex subordinate Sentences                                                                                                        240

7.6. Подчинительноє изреченіє. Subordinate clauses                                                                                           240

7.7. Подчинительно-основникôвоє. Subjective subordinate clause                                                                                             242

7.8. Подчинительно-присудкôвоє изреченіє.

Predicative Subordinate Clause                                                                                                        242

7.9. Подчинительно-додаточноє изреченіє.

Objective subordinate clause                                                                                                        242

7.10. Подчинительні означальні изреченія.

 Attributive Subordinate Clause                                                                                            242

7.11. Подчинительні обставні изреченія.

Adverbial Subordinate Clause                                                                                            242

7.12. Обставні способы дійства и степени.  

Adverbial Modifier of Manner and Degree.                                                                                           242

7.13. Поруняльні изреченія. Comperative Clauses.                                                                                          242

  1. Подчинительні изреченія русинського языка.

Subordinate Clauses of the Rusyn Language

8.1. Подчинительні причины. Asyndetic complex sentences                                                                                        244

8.2. Подчинительні міста. Subordinate clauses of cause                                                                                              244

8.3. Подчинительні услóвні. Subordinate clause of place                                                                                               244

8.4 Подчинительні допустóві. Subordinate clause of condition                                                                                        244

9.Безсоюзні складені изреченія. Asyndetic.  Complex Sentences                                                                                                 244

  1. 10. Пунктуація русинського языка. Punctuation

10.1. Точка. Full stop (.)                                                                                                   246

10.2. Триточка. Three dots (…)                                                                                                 246

10.3. Знак вопроса. Question Mark (?)                                                                                                     246

10.4. Знак возгласа. Exclamation mark (!)                                                                                                   248

10.5. Точка из запятôв. Semi-colon (;)                                                                                                   248

10.6. Двоєточіє. Colon (:)                                                                                                   248

10.7. Тире. Dash (–)                                                                                                     248

10.8. Дефіс. Hyphen (-)                                                                                                     250

10.9. Лапкы́. Inverted commas (“ ”)                                                                                                    250

10.10. Дугы́. Brackets ( ) and square brackets [ ]                                                                                                     250

Часть VII. Лексика

Part VII. Lexis

  1. Синонімы. Synonyms 254
  2. Антóнімы. Antonyms 254
  3. Церковнославянська лексика. Church Slavonic lexica 254
  4. Лексичноє значеніє слова. Lexical meaning of the word 256
  5. Топонімы. Toponyms 258
  6. Иноязычні слова. Foreign Words 258

Хоснóвана література. Bibliography                                                                                        262